Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/волочільник

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ волочільне Словарь української мови
Борис Грінченко
В
волочільник 		волочінник ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Волочі́льник, ка, м. 1) Работникъ, боронующій послѣ посѣва. 2) = Волочі́нник. Желех.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/волочільник&oldid=590332