Словарь української мови (1924)/волошка

by Борис Грінченко

◀ волошин

Словарь української мови Борис Грінченко В волошка

вольний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Воло́шка, ки, ж. 1) Валашка, румынка. А в дівчини та чорнії брови, як у тії волошки. 2) Раст. а) василекъ, Centaurea cyanus L. Вх. Пч. I. 9. ЗЮЗО. I. 116. Ой у мене на городі зацвіли волошки. Нп. б) Trifolium alpestre L. ЗЮЗО. I. 139. 3) Крымская бѣлая овчина, грубошерстная, крупная. Вас. 154. Ум. Воло́шечка.