Словарь української мови (1924)/вон

by Борис Грінченко

◀ вомпити

Словарь української мови Борис Грінченко В вон

вона ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вон, нар. 1) = Геть. Жаль батька, та вон несуть. Ном. № 2256. Або світи, або вон лети. Ном. № 2722. 2) = Вонка. Коль вон сижу, тебе вижу. Гол. II. 427.