Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вонпити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вонпити
Берлін: Українське слово, 1924

Во́нпити, плю, пиш, гл. Сомнѣваться. Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура. К. ЧР. 169.