Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/воркін

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
воркін
Берлін: Українське слово, 1924

Воркі́н, куна́, м. = Воркотун. У запічку да й воркін ворчить. Грин. III. 99.