Словарь української мови (1924)/воробець

by Борис Грінченко

◀ воробень

Словарь української мови Борис Грінченко В воробець

воробиця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Воробе́ць, бця́, м. 1) = Горобець. Орел не пристає з воробцями. Ном. № 1033. 2) — тростяни́й. Пт. болотный воробей, Emberiza schoeniclus. Вх. Пч. II. 10.