Словарь української мови (1924)/ворог

Матеріал з Вікіджерел

Во́рог, га, м. Врагъ. В щасті не без ворога. Ном. № 1714. З одним Богом на сто ворог. Ном. № 12. Ум. Ворі́(о́)женько.