Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ворогувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
ворогувати
Берлін: Українське слово, 1924

Ворогува́ти, гу́ю, єш, гл. Враждовать. Баба, що ворогує на ню. Ном. № 13409. Вони на тебе ворогують, я буду ворог їм заклятий. К. Псал. 312.