Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/воротарь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
воротарь
Берлін: Українське слово, 1924

Ворота́рь, ря́, м. 1) Привратникъ. Воротаре, воротаре, вітвори воротонька. АД. I. 40. 2) Родъ хороводной игры. КС. 1889. IX. 635.