Словарь української мови (1924)/воротарь
Зовнішній вигляд
◀ ворота | Словарь української мови В воротарь |
воротати ▶ |
|
Ворота́рь, ря́, м. 1) Привратникъ. Воротаре, воротаре, вітвори воротонька. АД. I. 40. 2) Родъ хороводной игры. КС. 1889. IX. 635.