Словарь української мови (1924)/ворушитися

by Борис Грінченко

◀ ворушити

Словарь української мови Борис Грінченко В ворушитися

ворушливий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Воруши́тися, шу́ся, шишся, гл. Шевелиться. Ворушиться, і усом моргає, очима поводить. Кв. I. 126. Ворушіться ще, жили, поки живі. Ном. № 5934. Усюди.... народ ворушився. Стор. М. Пр. 51.