Словарь української мови (1924)/ворітний
Зовнішній вигляд
◀ ворітка | Словарь української мови В ворітний |
ворітниця ▶ |
|
Ворі́тний, а, е. Воротный. Ворі́тний могори́ч. Обрядовое угощеніе, даваемое мѣстнымъ парнямъ за пропускъ въ ворота невѣсты поѣзда жениха. Мил. 122.