Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/воспитати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
воспитати
Берлін: Українське слово, 1924

Воспита́ти, та́ю, єш, гл. Пропитать, прокормить. Ой як же мені не літати? Маю діток — нічим воспитати. Нп.