Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вузити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вузити
Берлін: Українське слово, 1924

Вузи́ти, жу́, зи́ш, гл. Съуживать, дѣлать уже. Треба двері вузити, а то широкі. Каменец. у.