Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вузол

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вузол
Берлін: Українське слово, 1924

Ву́зол, зла́, м. 1) Узелъ. Лікарям чи поможись, чи не поможись, а вузол розв'яжись. Ном. № 8339. 2) Узы, связь. Ум. Ву́злик, ву́зличок.