Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вуйко

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вуйко
Берлін: Українське слово, 1924

Ву́йко, ка, м. 1) Ум. отъ вуй. Кіндрат свині брат, а кабана вуйко. Ном. № 12706. 2) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. I. 22.