Словарь української мови (1924)/вунтувати
| ◀ вулонька | Словарь української мови В вунтувати |
вурда ▶ |
|
Вунтува́ти, ся, ту́ю, ся, єш, ся, гл. = Пручатися? Ой ми його не пускаєм, най ся не вунтує: ми хочемо тото знати, де він ніч ночує. Гол. I. 227.
| ◀ вулонька | Словарь української мови Борис Грінченко В вунтувати |
вурда ▶ |
|
Словарь української мови — В
вунтувати
Борис Грінченко
1924
Вунтува́ти, ся, ту́ю, ся, єш, ся, гл. = Пручатися? Ой ми його не пускаєм, най ся не вунтує: ми хочемо тото знати, де він ніч ночує. Гол. I. 227.