Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вурчати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вурчати
Берлін: Українське слово, 1924

Вурча́ти, чу, чиш, гл. = Мурчати. Кіт вурчить. Мнж. 145.