Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вутка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вутка
Берлін: Українське слово, 1924

Ву́тка, ки, ж. = Утка. Навідала кубелечко, де вутка несеться. Мет. 86. Ум. Ву́тінка, ву́точка. Летять одинадцять вутінок. Чуб. II. 19.