Словарь української мови (1924)/вівсяник
| ◀ вівсяний | Словарь української мови В вівсяник |
вівсяниця ▶ |
|
Вівся́ник, ка, м. 1) Овсяный хлѣбъ. Голодному й вівсяник добрий. Ном. № 1209. 2) Названіе лошади въ загадкѣ. Прибігли штрики-брики, ухватили далду-балду, почули м'якинники, казали гречаникам: „сідайте на вівсяники, доганяйте штрики-брики, віднімайте далду-балду“ (вовки, свиня, собаки, люде, коні). Ном., стр. 294, № 122.