Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вівтарь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вівтарь
Берлін: Українське слово, 1924

Ві́втарь, ря, м. Олтарь. Боятися попа та в вівтарь не йти. Ном. № 4232. Коли вівтару служиш, з вівтаря й живися. Ном. № 10422. Ум. Вівтарик. Аф. 315.