Словарь української мови (1924)/відвалувати
| ◀ відвалити | Словарь української мови В відвалувати |
відвалювання ▶ |
|
Відвалува́ти, лу́ю, єш, гл. Спасти, отходить. Лікарь, спасибі йому, відвалував таки дитину.
| ◀ відвалити | Словарь української мови Борис Грінченко В відвалувати |
відвалювання ▶ |
|
Словарь української мови — В
відвалувати
Борис Грінченко
1924
Відвалува́ти, лу́ю, єш, гл. Спасти, отходить. Лікарь, спасибі йому, відвалував таки дитину.