Словарь української мови (1924)/відвихнутися

by Борис Грінченко

◀ відвисати

Словарь української мови Борис Грінченко В відвихнутися

відвичити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відвихну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Отлучиться на короткое время. От, увечері дід з бабою кудись відвихнулись, а дочка й давай шукать. Рудч. II. 35.