Словарь української мови (1924)/відводити

by Борис Грінченко

◀ відводини

Словарь української мови Борис Грінченко В відводити

відвозити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відво́дити, джу, диш, сов. в. відве́сти́, веду́, де́ш, гл. 1) Отводить, отвесть. Одведи її додому. 2) Отстранять, отстранить. 3) Взводить, взвесть. Одвів курка і вже хотів.... стріляти. Чуб. I. 154.