Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відвойовувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відвойовувати
Берлін: Українське слово, 1924

Відвойо́вувати, вую, єш, сов. в. відвоюва́ти, вою́ю, єш, гл. Отвоевывать, отвоевать, добыть силой. Я вас навчив би боронити що́ одвоювали вам козаки! — Який гаспид одвойовував нам наше добре, опріч нас самих. К. ЧР. 69. Царь іде войною на цього самого царя, шоб відвоювати у його другу дочку. Рудч. Ск. Я тебе від смерти відвоював. Рудч. Ск.