Словарь української мови (1924)/відвойовувати
| ◀ відвозити | Словарь української мови В відвойовувати |
відволати ▶ |
|
Відвойо́вувати, вую, єш, сов. в. відвоюва́ти, вою́ю, єш, гл. Отвоевывать, отвоевать, добыть силой. Я вас навчив би боронити що́ одвоювали вам козаки! — Який гаспид одвойовував нам наше добре, опріч нас самих. К. ЧР. 69. Царь іде войною на цього самого царя, шоб відвоювати у його другу дочку. Рудч. Ск. Я тебе від смерти відвоював. Рудч. Ск.