Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відвідувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відвідувати
Берлін: Українське слово, 1924

Відві́дувати, дую, єш, сов. в. відві́дати, даю, єш, гл. Навѣщать, навѣстить, провѣдать. Сідлай, хлопче, коня вороного, — поїду одвідаю кохання свого. Чуб. V. 345. Матінко моя, відвідай мене. Мет. 245. Вони там були та й її відвідали. Зміев. у.