Словарь української мови (1924)/відвіт

by Борис Грінченко

◀ відвість

Словарь української мови Борис Грінченко В відвіт

відвітити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відві́т, ту, м. Отвѣтъ. ЗОЮР. II. 207. Одві́т оддава́ти. Отвѣчать. КС. 1882. XII. 501.