Словарь української мови (1924)/відвіювати
| ◀ відвічно | Словарь української мови В відвіювати |
відводини ▶ |
|
Відві́ювати, ві́юю, єш, сов. в. відві́яти, ві́ю, єш, гл. Отвѣвать, отвѣять.
| ◀ відвічно | Словарь української мови Борис Грінченко В відвіювати |
відводини ▶ |
|
Словарь української мови — В
відвіювати
Борис Грінченко
1924
Відві́ювати, ві́юю, єш, сов. в. відві́яти, ві́ю, єш, гл. Отвѣвать, отвѣять.