Словарь української мови (1924)/відгоряти
| ◀ відгортуватися | Словарь української мови В відгоряти |
відгосподарювати ▶ |
|
Відгоря́ти, ря́ю, єш, сов. в. відгорі́ти, рю́, ри́ш, гл. Отгорать, отгорѣть. Уже на коневі і хвіст одгорів. Рудч. Ск. I. 118.
| ◀ відгортуватися | Словарь української мови Борис Грінченко В відгоряти |
відгосподарювати ▶ |
|
Словарь української мови — В
відгоряти
Борис Грінченко
1924
Відгоря́ти, ря́ю, єш, сов. в. відгорі́ти, рю́, ри́ш, гл. Отгорать, отгорѣть. Уже на коневі і хвіст одгорів. Рудч. Ск. I. 118.