Словарь української мови (1924)/відгрібати

by Борис Грінченко

◀ відгризатися

Словарь української мови Борис Грінченко В відгрібати

відгрібатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відгріба́ти, ба́ю, єш, сов. в. відгребти́, гребу́, бе́ш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Які руки загрібали, щоб ті і відгрібали. Чуб. I. 99. 2) Отбрасывать, отбросить, отталкивать, оттолкнуть (ногою, рукою). Літом одгрібають ногами, а взімі брали б руками. Ном. № 559.