Словарь української мови (1924)/віддимати

by Борис Грінченко

◀ віддивитися

Словарь української мови Борис Грінченко В віддимати

віддиматися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Віддима́ти, ма́ю, єш, сов. в. відду́ти, відодму́, ме́ш, гл. 1) Отдувать, отдуть. 2) Віддима́ти гу́би. Выпячивать губы. Переносно: сердиться. Оддув губи, як капиці. Ном. № 3368.