Словарь української мови (1924)/віддячитися
| ◀ віддячити | Словарь української мови В віддячитися |
віддячка ▶ |
|
Віддя́куватися, куюся, єшся, віддя́читися, чуся, чишся, гл. = Віддякувати, віддячити. Грин. I. 114. Я не зможу тобі віддячитися. Федьк.
| ◀ віддячити | Словарь української мови Борис Грінченко В віддячитися |
віддячка ▶ |
|
Словарь української мови — В
віддячитися
Борис Грінченко
1924
Віддя́куватися, куюся, єшся, віддя́читися, чуся, чишся, гл. = Віддякувати, віддячити. Грин. I. 114. Я не зможу тобі віддячитися. Федьк.