Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/віддіжурити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
віддіжурити
Берлін: Українське слово, 1924

Віддіжу́рити, рю, риш, гл. Заморить работой. Мабуть добре Карпа на панщині віддіжурили, що на улиці нема. Васильк. у.