Словарь української мови (1924)/відерник

by Борис Грінченко

◀ відерковий

Словарь української мови Борис Грінченко В відерник

відерце ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Віде́рник, ка, м. 1) Дѣлающій ведра. 2) Горшокъ, чугунъ вмѣстимостью въ 1 ведро. Купила собі горщик-відерник.