Словарь української мови (1924)/віджарити

Матеріал з Вікіджерел

Віджа́рити, рю, риш, гл. Отпороть розгами, высѣчь. Узяли його лакеї на станю та так оджарили, що ні лягти, ні сісти. Мир. ХРВ. 53.