Словарь української мови (1924)/відживіти
| ◀ відживити | Словарь української мови В відживіти |
відживляти ▶ |
|
Відживі́ти, ві́ю, єш, гл. Ожить. Дожидали побачиться так, як дня соняшного, що його дожидає чоловік і радіє, одживіє, діждавшися. МВ. (О. 1862. I. 78).