Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відзаддя

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відзаддя
Берлін: Українське слово, 1924

Відза́ддя, дя, с. Мякина. Желех. Ум. Відза́ддячко. Що ж она діє? Золото пряде. Ходім до неї колядувати, ой чей же нам дасть по колядочці, по колядочці, хоть відзаддячко, хоть відзаддячко, хоть відпрядочки. Гол. IV. 31.