Словарь української мови (1924)/відзвичаювати
| ◀ відзвичаїти | Словарь української мови В відзвичаювати |
відзволити ▶ |
|
Відзвича́ювати, ча́юю, єш, сов. в. відзвича́їти, ча́ю, їш, гл. Отучать, отучить. Желех.
| ◀ відзвичаїти | Словарь української мови Борис Грінченко В відзвичаювати |
відзволити ▶ |
|
Словарь української мови — В
відзвичаювати
Борис Грінченко
1924
Відзвича́ювати, ча́юю, єш, сов. в. відзвича́їти, ча́ю, їш, гл. Отучать, отучить. Желех.