Словарь української мови (1924)/відзолювати

by Борис Грінченко

◀ відзолити

Словарь української мови Борис Грінченко В відзолювати

відзяпити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відзо́лювати, люю, єш, сов. в. відзоли́ти, лю́, лиш, гл. 1) Щелочить, выщелочить (бѣлье). 2) Бранить, выбранить. Так його, так!… одзоліть його! Мир. Пов. II. 62.