Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відзірятися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відзірятися
Берлін: Українське слово, 1924

Відзіря́тися, ря́юся, єшся, гл. Скалить зубы. Лежить собака та й відзіряється. Полт. Їй би усе тільки до хлопців відзірятися. Полт.