Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відкидатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відкидатися
Берлін: Українське слово, 1924

Відкидатися, даюся, єшся, сов. в. відки́нутися, нуся, нешся, гл. 1) Откидываться, откинуться, отбрасываться, отброситься. Голова одкидалась назад. Левиц. I. 520. 2) Отстраняться, отстраниться, отказываться, отказаться, отшатываться, отшатнуться, отрекаться, отречься. Вона одкинеться од його. Левиц. Пов. 276. 3) Отражаться, отразиться. Все те одкидалося, одбивалося в тихій воді. Левиц. I. 92. 4) Принимать, принять прежній видъ (послѣ превращенія во что). Він перекинувся вовком та одкинутися назад не вміє. Ромен. у. 5) Отворяться, отвориться. Ворота.... раз одкинуться, — стоятимуть і ніч настіж. МВ. (О. 1862. I. 97).