Словарь української мови (1924)/відкотити
| ◀ відкоситися | Словарь української мови В відкотити |
відкочувати ▶ |
|
Відкоти́ти, ся. См. Відкочувати, ся.
| ◀ відкоситися | Словарь української мови Борис Грінченко В відкотити |
відкочувати ▶ |
|
Словарь української мови — В
відкотити
Борис Грінченко
1924
Відкоти́ти, ся. См. Відкочувати, ся.