Словарь української мови (1924)/відкупний
Зовнішній вигляд
◀ відкупне | Словарь української мови В відкупний |
відкуповуватися ▶ |
|
Відкупни́й, а́, е́. Откупленный, выкупленный. Відкупні́ куми́. Мужчина и женщина, которые, въ случаѣ если дѣти въ семьѣ мрутъ, для сохраненія жизни ребенка, приглашаются его родителями (черезъ шесть недѣль послѣ его рожденія и уже послѣ крещенія) быть второю парою кумовьевъ, при чемъ кумъ даетъ деньги, кума — крижмо; впослѣдствіи ребенокъ родителями выкупается у этихъ кумовьевъ. Мил. 22. Мнж. 183.