Словарь української мови (1924)/відлаюватися
| ◀ відлатати | Словарь української мови В відлаюватися |
відлеглий ▶ |
|
Відла́юватися, ююся, єшся, сов. в. відла́ятися, ла́юся, єшся, гл. Отругиваться, отбраниваться, отвѣчать бранью на брань, а въ сов. в. кончить, прекратить брань. Лають, сквернять його московщиною, — він мовчить, не відлаюється, Г. Барв. 438.