Словарь української мови (1924)/відлигнути

by Борис Грінченко

◀ відлига

Словарь української мови Борис Грінченко В відлигнути

відлигти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відли́г(ну)ти, ну, неш, гл. 1) Потеплѣть, отсырѣть. Оце після дощу земля відлигла. Черниг. г. 2) — на се́рці. Легче сдѣлаться на душѣ. Нехай трохи одлигне на серці. О. 1862. V. 58.