Словарь української мови (1924)/відлупити
| ◀ відлука | Словарь української мови В відлупити |
відлуплювати ▶ |
|
Відлупи́ти, ся. См. Відлуплювати, ся.
| ◀ відлука | Словарь української мови Борис Грінченко В відлупити |
відлуплювати ▶ |
|
Словарь української мови — В
відлупити
Борис Грінченко
1924
Відлупи́ти, ся. См. Відлуплювати, ся.