Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відлютувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відлютувати
Берлін: Українське слово, 1924

Відлютува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Перезлиться. 2) Отпаять.