Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відліг

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відліг
Берлін: Українське слово, 1924

Ві́дліг, логу, м. На ві́дліг. На отмашь. Як на відліг рукою не робити, так моєму лицю й тілу від нічого не боліти. Заговоръ. См. Навідли, навідлі.