Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відмагати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відмагати
Берлін: Українське слово, 1924

Відмага́ти, га́ю, єш, сов. в. відмогти́, можу, жеш, гл. Отнимать, отнять. Почав пан хату відмагати: десь прикупив сем'ю людей, то треба було хати. МВ. I. 44.