Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відмолодіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відмолодіти
Берлін: Українське слово, 1924

Відмолоді́ти, ді́ю, єш, гл. Помолодѣть. Як би він тієї води напився,… то він би відмолодів, другий би вік жив. Чуб. Одужала, одмолоділа. МВ. I. 55.