Словарь української мови (1924)/віднадитися
| ◀ віднаджувати | Словарь української мови В віднадитися |
віднайти ▶ |
|
Відна́дитися, джуся, дишся, гл. Отвадиться, отстать. Через його віднадився купець. О. 1862. V. 56. Зовсім віднадився від дому.
| ◀ віднаджувати | Словарь української мови Борис Грінченко В віднадитися |
віднайти ▶ |
|
Словарь української мови — В
віднадитися
Борис Грінченко
1924
Відна́дитися, джуся, дишся, гл. Отвадиться, отстать. Через його віднадився купець. О. 1862. V. 56. Зовсім віднадився від дому.